Фінансові установи Японії, зокрема банки та пенсійні фонди, масово розпродали закордонні облігації на суму $17,5 мільярда за перший тиждень квітня, а в наступні сім днів скинули ще $3,6 мільярда. Такі дії спричинили значні коливання на світових ринках. Про це пише Financial Times.
Тарифи США як каталізатор
Різке скорочення портфелів іноземних облігацій почалося після того, як 2 квітня президент США Дональд Трамп анонсував нові торговельні мита. Це рішення викликало турбулентність на ринках акцій і облігацій, зокрема призвело до зростання дохідності 10-річних казначейських облігацій США, що стало найвищим показником з 2001 року. Цікаво, що незабаром після цього Трамп несподівано призупинив дію підвищених тарифів, можливо, через хаотичну ситуацію на ринку трежерис.
Японія як ключовий гравець
Маючи в активах $1,1 трильйона американських державних облігацій, Японія залишається їх найбільшим іноземним власником. Через це її дії на ринку привертають пильну увагу. За даними японського Міністерства фінансів, у квітні активно розпродавалися довгострокові папери, хоча точний їх склад не уточнюється. Томоакі Сісідо з банку Nomura припускає, що це переважно казначейські облігації США або іпотечні цінні папери, гарантовані американським урядом.
Пояснення розпродажу
Експерти, опитані Financial Times, вважають, що масовий продаж міг бути викликаний або перебалансуванням портфелів пенсійних фондів, або спробами банків і страхових компаній знизити ризики в умовах нестабільності. Водночас економіст Moody's Analytics Стефан Ангрік зазначає, що обсяг проданих японськими фондами облігацій, хоч і значний, не був достатнім, щоб одноосібно спричинити стрибок дохідності трежерис. За його словами, щоденний обіг на ринку казначейських облігацій США сягає $1 трильйона, тож японські транзакції — лише «ледь помітна хвиля».
Хто винен у стрибку дохідності?
Журналіст NY Post Чарльз Гаспаріно стверджує, що саме Японія спровокувала зростання дохідності американських облігацій. За його інформацією, отриманого від гендиректора великої фінансової установи, японські інвестори масово позбувалися американського боргу, що штовхнуло відсоткові ставки вгору. Хоча дехто підозрював Китай, другого за величиною власника трежерис, Гаспаріно наголошує, що саме дії «дружньої» Японії мали вирішальний вплив.
