Після 2022-го року китайські банки змінили валютну структуру своїх кредитів країнам, що розвиваються: частка доларових позик знизилася за рахунок зростання юаневих, пишуть економісти Федеральної резервної системи США (ФРС).
Що кажуть економісти
Хоча останніми роками загострилася дискусія щодо ролі долара в економіці, більшість статистичних показників, як і раніше, вказують на домінування американської валюти.
Винятком виявилися дані про транскордонне банківське кредитування ринків, що розвиваються в доларах: на початок 2024 року воно скоротилося майже на 10% за два роки. На відміну від ширших показників кредитування (розвинених країн у всіх валютах і транскордонне в доларах), його зниження у 2022 році не було короткочасним і продовжилося в наступні роки.
Так, у 2023 році після того, як Центробанки-емітенти інших резервних валют (ними визнано євро, ієну, фунт, швейцарський франк) підвищили ключові ставки за ФРС, загальне доларове міжкраїнне кредитування в цілому відновилося.
Винятком стали країни Азії, що розвиваються — з початку 2022 року по другий квартал 2023 року закордонні банки скоротили на 16% доларові кредити регіону. Частка долара в транскордонному кредитуванні країн, що розвиваються, в останні роки падала в Азії швидше, ніж в інших регіонах. При цьому вони були «значною мірою» компенсовані кредитами у «нерезервних» валютах.
«Згідно з нашим аналізом як загальнодоступної, так і закритої банківської статистики Банку міжнародних розрахунків (BIS), це багато в чому пов'язано зі зміною валютної структури закордонного кредитування китайськими банками», — вважають економісти ФРС.
За конфіденційними даними BIS, частка китайських банків у кредитуванні країн, що розвиваються, в 2021 році досягла близько 26% у світі і близько 35% в Азії.
Частка долара в китайських транскордонних кредитах повільно скорочувалася і до 2022 року: банки КНР трохи швидше нарощували розмір позик в інших валютах.
Проте після першого кварталу 2022 року кредитування у доларах помітно скоротилося одночасно із зростанням видач у нерезервних валютах. В результаті змінилася валютна структура китайських кредитів, але не їх сумарний розмір. Більшість цього валютного зрушення відбулося за рахунок юанів: частка національної валюти в китайському кредитуванні зросла вдвічі з 2021 року до 40%.
На думку експертів ФРС, до «фактичної дедоларизації» нових кредитів країнам, що розвиваються, привели дві події, що збіглися за часом. По-перше, зростання відсоткових ставок у США та єврозоні поставило китайські банки в «унікальне становище».
Серед великих міжнародних кредиторів їхні витрати на внутрішню валюту були одними з найнижчих. По-друге, Китай міг навмисно прискорити відхід від долара у своїх міжнародних трансакціях — давнє бажання політиків країни посилилося після західних санкцій проти росії.
В останнє десятиліття Китай став найбільшим міжнародним кредитором країн, що розвиваються: з 2016 року він обходить Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк і 22 країни Паризького клубу кредиторів.
На піку, 2021 року, сукупний обсяг його закордонних кредитів перевищував $1 трлн.
