Інфляція в Румунії прискорилася у травні після того, як падіння лея до рекордно низького рівня під час нещодавньої політичної кризи призвело до зростання цін на товари та послуги. Про це пише Bloomberg.
Деталі
Споживчі ціни зросли на 5,5% порівняно з минулим роком, порівняно з 4,9% у попередньому місяці, повідомило в четвер статистичне управління Бухареста. Це вище середньої оцінки в 5,3% в опитуванні Bloomberg і є найвищим показником з квітня минулого року. Ціни зросли на 0,5% щомісяця.
Чорноморська країна прагне повернути довіру інвесторів після місяців політичних сварок, що спровокували розпродаж ринкових активів і посилили необхідність скорочення найбільшого бюджетного дефіциту в Європейському Союзі.
Слабший лей впливає на споживчі ціни, оскільки багато витрат, таких як телекомунікаційні послуги та орендна плата, прив'язані до євро.
Чотири основні партії, які ведуть переговори щодо формування нового уряду, все ще мають подолати розбіжності щодо того, як скоротити витрати та збільшити державні доходи. Губернатор Мугур Ісереску заявив цього тижня, що вирішення фіскальних ризиків є важливим для захисту економічного розвитку та стійкості Румунії.
Центральний банк прогнозує інфляцію на рівні 4,6% на кінець цього року та утримував базову процентну ставку на рівні 6,5% майже рік, щоб допомогти стримати зростання цін. Дефіцит бюджет, ймовірно, перевищить цільовий показник цього року, який встановлений на рівні 7% від обсягу економічного виробництва, навіть за умови додаткових заходів від нового уряду.
Тим часом центральний банк протягом останніх трьох тижнів намагався знизити ринкові процентні ставки шляхом вливання ліквідності. Сума, надана комерційним кредиторам цього тижня, була найменшою з трьох аукціонів репо, що сигналізує про зменшення дефіциту коштів на міжбанківському ринку.
Внутрішні державні облігації відновилися після президентських виборів, але полегшення зникло, і дохідність 10-річних облігацій зараз торгується на рівні близько 7,5%.
Ісереску заявив минулого місяця, що політики розглядатимуть подальше зниження процентних ставок лише після повернення ринкової та політичної стабільності, а також після того, як міжбанківські ставки впадуть нижче рівня 6,5% ключової ставки.
