За оцінками банків, у 2025 році дроп-активність може стосуватися 10−20% нових карток. Від початку року виявлено близько 100 тис. скомпрометованих карток, а загальний обсяг операцій через дроп-схеми може сягати десятків мільярдів гривень. Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління Глобус Банку.
Вона нагадала, що «дропами» називають людей, які свідомо або через необізнаність дозволяють шахраям користуватися їхніми рахунками чи картками.
«Дропи, по суті, є посередниками між злочинцями та фінансовою системою. Однак таке „посередництво“ є співучастю у протизаконній діяльності. Адже через дропів „відмиваються“ або переводяться в готівку незаконно отримані кошти», — пояснила банкірка.
Експертка зауважила, що збільшення емітованих платіжних карток може стати потенційним джерелом збільшення дропів. Так, за підсумками І кварталу 2025 року в Україні емітовано 137,5 млн карток — на 4% більше, ніж на початку року.
Крім того, поширення дроп-схем тісно пов’язане з розвитком p2p-переказів.
«Починаючи з 2023 року в Україні різко збільшилася кількість переказів від людини до людини. З метою протидії незаконній діяльності наразі більшість банків запровадила обмеження на карткові перекази. З 1 червня 2025 року ліміт на перекази для клієнтів із середнім та низьким рівнем ризику становить 100 тис. грн на місяць, а для клієнтів із високим рівнем ризику — 50 тис. грн на місяць.
Більшість банків застосовує обмежувальні заходи у разі нетипової активності на картковому рахунку або перевищення ліміту на перекази. У першу чергу банк може заблокувати рахунок, який вважає підозрілим», — нагадала Довгальська.
Найпоширеніші дроп-схеми
- Оренда картки. Власник передає злочинцям картку, PIN-код та доступ до інтернет-банкінгу.
- Грошовий «мул». Дроп знімає гроші з картки та передає їх шахраям.
- «Одноразовий» дроп. Людина один раз передає картку чи доступ до неї, отримує невелику винагороду та більше не бере участі в схемі.
Щодо соціального «портрета» типового дропа, то за даними Довгальської найчастіше це молоді люди віком від 18 до 25 років, велика частка з яких є студентами, пенсіонери, безробітні тощо.
За її спостереженнями близько 60% дропів шукають «швидкі гроші» через фінансову скруту, 25% — не усвідомлюють юридичних наслідків співучасті у злочині, а 15% громадян діють під маніпуляцією чи тиском, іноді несвідомо.
«Інколи дропами стають через дещо наївне бажання допомогти знайомій людині, яка, приміром, просить „позичити картку“. Дуже часто інструментом тиску стають соцмережі, в яких людина поводиться аж надто безпечно, довірливо чи розкуто. Тобто у таких випадках дропи почасти також є вимушеними жертвами шахраїв», — акцентувала експертка.
