У В'єтнамі спостерігається історичний сплеск попиту на золото, що призводить до дефіциту, довгих черг та 10−15% переплат від світових цін. Влада намагається взяти «золоту економіку» під контроль, скасувавши 13-річну державну монополію на імпорт та розглядаючи запровадження нових податків на операції з металом. Водночас уряд шукає шляхи, як повернути в економіку до 2000 тонн золота, що зберігається «під матрацами» у домогосподарствах. Про це пише аналітична платформа TSTA із посиланням на Bloomberg.
Культурна недовіра та дефіцит
Цього року звичка в'єтнамців накопичувати золото перетворилася на масову закупівельну хвилю. У великих містах, як-от Хошимін, люди стоять у чергах годинами або навіть ночують біля ювелірних магазинів, щоб встигнути купити кілька кілець. Стрибок світових цін (до $4380 за унцію) лише посилив попит, а магазини не встигають поповнювати запаси та вводять обмеження на продаж.
Для в'єтнамців золото — це не просто інвестиція, а валюта довіри та страховка, що зумовлено історичним досвідом воєн, девальвацій та недовіри до банківської системи. Метал традиційно дарують на весілля та передають у спадок. Це призвело до феномену, коли, за різними оцінками, від 500 до 2000 тонн золота зберігається у населення поза банківською системою.
Кінець 13-річної монополії
Протягом 13 років у В'єтнамі діяла жорстка державна монополія на імпорт та виробництво золотих злитків, покликана стабілізувати національну валюту. Однак це призвело до протилежних наслідків: місцеві ціни на золото відірвалися від світових на 10−20%, виник «чорний ринок», а офіційний імпорт був мізерним. Наприклад, при річному попиті у 55 тонн, офіційний імпорт становив лише 13,5 тонни.
У жовтні 2025 року уряд скасував цю монополію, дозволивши приватним компаніям імпортувати золото. Проте дефіцит це не подолало: ринок все ще чекає на рішення центрального банку щодо квот на імпорт, яке очікується в середині грудня, а магазини продовжують повідомляти про відсутність товару.
«Мертвий капітал» та податкові реформи
За даними World Gold Council, в'єтнамці купують понад 55 тонн золота щороку — більше, ніж Таїланд та Індонезія. Проблема в тому, що цей величезний обсяг (до 2000 тонн у домогосподарствах) є «мертвим капіталом» і не працює в економіці.
Влада вважає це проблемою, оскільки вона виснажує ліквідність з банківської системи та стимулює спекуляції. Щоб повернути хоча б 10−15% цих коштів у фінансовий сектор, уряд вивчає запуск національної золотої біржі, де можна буде торгувати електронними сертифікатами замість фізичного металу.
Одночасно розглядаються податкові зміни. Асоціація фінансових інвесторів пропонує радикальний крок: запровадити 10% ПДВ на весь золотий оборот, включно зі злитками (які зараз не оподатковуються). Це, на їхню думку, зламає спекулятивний трейдинг. Міністерство фінансів просуває м’якший варіант — 0,1% податку з операції для створення прозорого обліку.
Чому це важливо
«Золота лихоманка» у В'єтнамі демонструє глибокий парадокс: економіка країни є однією з найшвидше зростаючих в Азії («новий Китай»), але населення все ще керується старими страхами і не довіряє національній валюті (донгу) та банкам.
