У Єдиному реєстрі боржників наразі зафіксовано понад 794 тисячі виконавчих проваджень щодо боргів за комунальні послуги. 60% цих боргів зайшли у глухий кут: вони формально завершені, проте не закриті — й стягнути гроші так і не вдалось. Про це повідомляє «Опендатабот».
► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Цьогоріч у Реєстрі з'явились 194 тисячі нових боргів. З них дві третини досі залишаються відкритими (132 578 проваджень).
Де найбільше заборгували за комуналку
Найбільше за комуналку заборгували на Харківщині: 47,9 тисячі проваджень. Незначно відстала Дніпропетровщина з 45,4 тисячами проваджень.
Решта регіонів йдуть з відривом щонайменше втричі:
- Миколаївщина (11,9 тис.),
- Полтавщина (11,3 тис.),
- Сумщина (8,5 тис.).
За що борги
У 40% випадків українці у 2025 році боргують за теплопостачання. На другому місці водопостачання (18%), далі — газопостачання (15%) та житлове обслуговування (10%). На вивіз сміття та електроенергію припадає по 8% і 6% відповідно.
Вік та стать боржників
Найбільша кількість проваджень відкрита проти людей віком 46−60 років — це майже 36% усіх випадків. А кожен четвертий борг припадає на пенсіонерів.
Понад половину проваджень (55%) у поточному році відкрили проти жінок. А антирекорд належить 71-річній пенсіонерці з Миколаївщини, проти якої лише за цей рік відкрили 28 проваджень за борги за електроенергію. Усі вони були завершені через неможливість стягнення.
Контекст
На тлі зростання кількості «мертвих» справ, Верховна Рада готується до другого читання законопроєкту № 14005, який має суттєво змінити правила роботи з боржниками.
Ключові зміни:
- Автоматичне внесення: Законопроєкт передбачає автоматичне внесення боржників до реєстру.
- Заборона на відчуження: Введення заборони на продаж або дарування майна до повного погашення боргу.
- Автоматичне закриття: Після сплати боргу провадження буде автоматично закрите, а боржник — виключений із Реєстру.
Приватний виконавець Андрій Авторгов зауважує, що не варто панікувати: закон частково повертає норми, що діяли раніше, і не змінює суттєво механізм вилучення єдиного житла. Вилучення можливе, як і зараз, лише якщо борг перевищує 20 мінімальних зарплат (160 тис. грн) і за умови обов’язкового залучення органів опіки, якщо у житлі прописані діти.
