Світова економіка поступово звикає до нової реальності геополітичної турбулентності та торговельних воєн, однак ризики уповільнення зростання й прискорення інфляції залишаються високими. Про це під час виступу на конференції «Жити на відсотки» заявив керівник департаменту корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко.
Джерело невизначеності
За його словами, на початку року ключовим джерелом невизначеності для глобальної економіки стала нова адміністрація США та її курс на високі імпортні мита.
«Фактична ставка мит у Сполучених Штатах уже дійшла до 8−9%. В історії такого рівня вистачало, щоб створити проблеми для глобальної економіки. Якщо ж ставка рухатиметься до 18%, ми наблизимося до умов 1930-х років», — застеріг він.
Попри це, світова торгівля загалом тримається на відносно стабільній траєкторії, що підтримує оптимізм інвесторів.
Ключові фондові індекси США, Європи та Китаю з початку року показали двозначну прибутковість, а технологічний сектор — найбільше зростання.
Бум ШІ
«Головний драйвер ринків — ажіотаж навколо штучного інтелекту. Новини про впровадження ШІ, запуск нових моделей, багатомільярдні інвестиції — усе це інвестори досі сприймають на ура», — зазначив доповідач.
Водночас наголосив Мартиненко, саме масштаби цих інвестицій почали лякати ринки: за один тиждень компанії, які активно впроваджують ШІ, втратили близько 800 млрд доларів ринкової капіталізації через побоювання перегріву.
«Ризики корекції та підвищеної волатильності зростають. Але інвестори поки що голосують грошима за технологічні історії, адже саме технокомпанії показують найкращу динаміку прибутків і прогнозів», — додав він.
Ситуація з доларом та борговим ринком
Окремо експерт зупинився на ситуації з доларом і борговим ринком. На його думку, розмови про «кінець ери долара» є перебільшеними: попит на американські активи зберігається, а нинішня слабкість долара була значною мірою пов’язана з меншим попитом на хеджувальні інструменти.
«У найближчі місяці долар, найімовірніше, залишатиметься стабільним, із потенціалом певного зміцнення до євро, але без різких ралі», — сказав він, додавши, що дохідність казначейських облігацій США коливається біля позначки 4% і навряд чи сильно зміниться, хоча очікування щодо подальшого зниження ставок ФРС стали менш оптимістичними.
Сировинні ринки, за його словами, виглядають менш привабливими. Аналітики очікують надлишок на ринку нафти наступного року на тлі збільшення видобутку як країнами ОПЕК, так і виробниками поза картелем.
«Це радше добра новина для України як імпортера енергоносіїв», — зауважив він. Натомість золото стало чи не єдиним сировинним активом, який демонструє потужне ралі, але й тут прогнози дуже розходяться: консенсус-очікування на кінець наступного року — близько 4200 доларів за унцію при нинішній ціні близько 4000, з діапазоном прогнозів від 2800 до 5000 доларів.
Що в Україні?
Щодо України експерт констатував стагнацію економіки на тлі війни. «Потенціал пришвидшення зростання зараз практично вичерпаний. За підсумками року ми очікуємо лише 2−2,5% зростання ВВП, і наступного року показники, скоріш за все, будуть подібними», — сказав він.
Ключовою проблемою він назвав стійкий дефіцит торгівельного балансу: імпорт уже вийшов на довоєнні рівні, тоді як експорт тримається лише близько 80% від показників 2021 року.
Водночас значні обсяги міжнародної фінансової допомоги дозволяють Нацбанку утримувати рекордні золотовалютні резерви та контролювати ситуацію на валютному ринку.
«Ми бачимо, що курс гривні після періоду послаблення стабілізувався. НБУ чітко комунікує пріоритет курсової стабільності й має для цього достатні ресурси», — підкреслив він.
Яким буде курс долара в Україні
За його оцінками, до кінця поточного року курс долара навряд чи перевищить 42−42,5 грн.
«На наступний рік ми очікуємо помірне, контрольоване послаблення гривні — орієнтовно до 44,5 грн за долар», — резюмував експерт, додавши, що ключовими умовами цього сценарію залишаються продовження міжнародної підтримки та відсутність різких негативних шоків на фронті чи у глобальній економіці.
