Стейблкоїни, курс яких прив’язаний до долара США, мають потенціал зробити міжнародні платежі швидшими та дешевшими, однак несуть серйозні ризики «цифрової доларизації» для країн, що розвиваються. Про це йдеться в аналітичному звіті МВФ.
Масштаб ринку та порівняння з біткоїном
Міжнародний валютний фонд фіксує вибухове зростання сектору. З 2023 року капіталізація двох головних активів — USDT та USDC — потроїлася і сягнула $260 млрд. Для розуміння масштабу: це вже становить близько 10% від ринкової вартості біткоїна. При цьому річний обсяг торгів цими інструментами у 2024 році перетнув позначку у $23 трлн.
Експерти відзначають чіткий географічний розподіл:
- Азія є лідером за абсолютною кількістю транзакцій.
- Країни Африки, Близького Сходу та Латинської Америки лідирують за використанням стейблкоїнів відносно розміру своїх економік.
Потенціал: де стейблкоїни перемагають банки
МВФ визнає, що технологія вирішує реальні проблеми. Головна перевага — транскордонні перекази та грошові перекази мігрантів. Традиційні банківські системи в цьому сегменті часто повільні та дорогі.
Крім того, стейблкоїни забезпечують доступ до фінансових послуг у регіонах, де банкам працювати невигідно або занадто дорого. Це створює здорову конкуренцію, змушуючи класичні фінансові установи знижувати комісії.
Зворотний бік: «сліпі зони» та втрата контролю
Водночас МВФ попереджає про небезпеку заміщення національних валют. У країнах з високою інфляцією населення може масово переходити на цифрові долари, що позбавляє центробанки контролю над рухом капіталу.
«Стейблкоїни здатні прискорити процес доларизації та підвищити волатильність потоків капіталу, оминаючи встановлені державою обмеження», — наголошують автори аналізу.
Окрему загрозу становить статистична невизначеність. Через використання некастодіальних гаманців (де користувач сам контролює ключі) регулятори часто не бачать ні громадянства, ні місцезнаходження власників активів. Це спотворює макроекономічні дані, ускладнює моніторинг фінансових потоків і заважає ефективно реагувати на кризи.
Фрагментація регулювання
Фонд стурбований відсутністю єдиних світових стандартів. Різні підходи у США, ЄС та Японії створюють умови для регуляторного арбітражу, коли компанії обирають юрисдикції з найменшим контролем. МВФ закликає до технічної сумісності платіжних систем, щоб уникнути їх розколу на ізольовані сегменти.
