Попри численні розмови про кінець ери долара та пошук альтернатив, американська валюта впевнено утримує статус головного світового фінансового резерву. На сьогодні майже 58% усіх валютних запасів центральних банків світу номіновані саме в доларах США. Про це свідчать дані Міжнародного валютного фонду (МВФ), пише Visual Capitalist.
Безальтернативний лідер
Згідно з даними про структуру офіційних валютних резервів (COFER), центральні банки світу зберігають у доларах США активів на суму приблизно $6,6 трлн. Це становить 57,79% від загального обсягу глобальних резервів, який оцінюється у $11,47 трлн.
Хоча частка долара поступово знижувалася протягом останніх десятиліть, жодна інша валюта поки що не змогла стати йому повноцінною заміною. Аналітики пояснюють таку стійкість кількома фундаментальними факторами:
- Глибина фінансових ринків США: Американський ринок капіталу є найбільш ліквідним та об'ємним у світі.
- Міжнародна торгівля: Більшість контрактів на сировину (нафту, золото) та товари досі укладаються в доларах.
- Статус «тихої гавані»: У часи криз та невизначеності інвестори та уряди традиційно скуповують доларові активи як найбільш надійні.
Хто дихає у спину: Європа та Азія
Єдиним вагомим конкурентом долара залишається євро. Єдина європейська валюта займає друге місце з часткою майже 20% (близько $2,3 трлн).
Інші резервні валюти мають значно меншу вагу:
- Японська єна та британський фунт разом контролюють близько 11% ринку, що відображає історичну стабільність та розвиненість фінансових систем цих країн.
- Китайський юань, попри зростання своєї ролі у світовій торгівлі, все ще займає скромну нішу — лише 2,18%. Це ставить його в один ряд з канадським (2,77%) та австралійським (2,05%) доларами.
Чому Китай не може посунути долар?
Може здатися дивним, що Китай, будучи другою економікою світу та найбільшим експортером, має валюту, яка займає лише 2% у світових запасах. Головна причина цього феномену — жорсткий контроль капіталу.
Долар США, євро, єна та фунт є вільно конвертованими валютами. Це означає, що інвестори можуть вільно купувати та продавати їх у будь-яких обсягах, а також виводити капітал із країни без суттєвих обмежень.
Натомість курс юаня регулюється Народним банком Китаю, а вільний рух капіталу через кордон обмежений. Центральні банки інших країн неохоче тримають великі резерви у валюті, яку вони не можуть миттєво і безперешкодно продати у кризовий момент. Поки Пекін не лібералізує свої фінансові ринки, юань не зможе претендувати на статус справжньої глобальної альтернативи долару.
