Рішення адміністрації Дональда Трампа щодо зміни влади у Венесуелі продиктоване не лише нафтовими інтересами, а й гострою потребою США у критично важливих мінералах. В умовах глобальної гонки за домінування у сфері штучного інтелекту (ШІ) Вашингтон прагне відновити контроль над ресурсною базою Західної півкулі та витіснити Китай з регіону. Про це повідомляє Barron's 9 січня.
Гонка за ресурсами для ШІ
Поки увага світу прикута до нафти, якої у США вдосталь, справжньою «ахіллесовою п'ятою» американської економіки залишаються рідкісноземельні елементи та метали, необхідні для виробництва чіпів, електроніки та оборонних систем.
Протягом 2025 року уряд США активно втручався в сектори, критичні для розвитку ШІ. Зокрема, у липні минулого року оборонне відомство виділило пакет у розмірі 900 мільйонів доларів компанії MP Materials — єдиному великому виробнику рідкісноземельних елементів у США. Ці кошти спрямовані на будівництво нового заводу з виробництва магнітів та розширення переробних потужностей, щоб зменшити залежність від Китаю, який контролює 85% світового ринку та минулого року обмежив експорт.
Венесуельський парадокс
Міністр торгівлі США Говард Латнік на вихідних заявив:
«У вас є сталь, у вас є мінерали, всі критичні мінерали, у них чудова історія видобутку, яка заіржавіла».
Однак експерти скептично оцінюють «мінеральний потенціал» саме Венесуели порівняно з її сусідами. Крістофер Екклстоун, стратег Hallgarten & Company, зазначає, що венесуельські поклади (золото, нікель, боксити, колтан) можуть принести більше проблем, ніж прибутку.
Низька рентабельність: Ціни на боксити та нікель значно поступаються вартості міді чи літію, якими багаті Чилі, Бразилія та Аргентина.
Більшість ресурсів зосереджена в так званій «Гірничій дузі Оріноко» (Arco Minero del Orinoco) — важкодоступному районі джунглів, який контролюється озброєними угрупованнями та кримінальними мережами.
