За підсумками 2025 року до загального фонду державного бюджету України надійшло 163,6 мільярда гривень від сплати військового збору. Ці кошти стали прямим внеском громадян та бізнесу у захист держави, проте в масштабах загальних військових витрат цієї суми вистачило менш ніж на місяць ведення війни. Про це свідчать дані Державної казначейської служби, повідомляє Міністерство фінансів.
Математика війни: скільки коштує один день
Згідно зі статистикою, загальні видатки на сектор безпеки й оборони минулого року сягнули астрономічної суми — майже 2,67 трильйона гривень.
Якщо перевести ці цифри у щоденний вимір, то утримання фронту, виплата зарплат військовим, закупівля зброї та техніки обходиться державі в середньому у 7,3 мільярда гривень на добу.
Таким чином, сплачений українцями військовий збір (163,6 млрд грн) фактично забезпечив фінансування лише 22 днів оборони країни.
Структура фінансування армії
Військовий збір є важливим, але не єдиним джерелом наповнення оборонного бюджету. Всі податки та збори, які збираються всередині країни, у повному обсязі спрямовуються на потреби сил безпеки та оборони.
Окрім військового збору, ключовими донорами армії є:
- Податок на додану вартість (ПДВ);
- Податок на прибуток підприємств;
- Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО);
- Акцизи та рентні платежі;
- Дивіденди від державних компаній.
Суттєву роль також відіграють внутрішні запозичення — купівля населенням та бізнесом Облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
Еволюція військового збору
Варто нагадати, що військовий збір як тимчасовий податок був запроваджений в Україні ще у серпні 2014 року. Протягом десятиліття його ставка для фізичних осіб становила 1,5% від доходів.
Однак у другій половині 2024 року, на тлі зростаючого дефіциту бюджету та потреби у додатковому фінансуванні Сил оборони, Верховна Рада ухвалила закон про історичне підвищення податків. Ставку військового збору для більшості громадян було збільшено з 1,5% до 5%. Також було розширено коло платників, зокрема, зобов'язання зі сплати збору було покладено на фізичних осіб-підприємців (ФОП) різних груп, чого не було раніше.
