Німеччина та Сполучені Штати Америки очолили рейтинг країн, де іноземні працівники можуть розраховувати на найсуттєвіше підвищення доходів у перші роки після переїзду. Водночас у деяких розвинених економіках спостерігається зворотна тенденція — заробітки приїжджих там із часом знижуються. Про це повідомляє портал Visual Capitalist із посиланням на звіт ОЕСР.

Лідери зі зростання доходів
Адаптація до нового ринку праці зазвичай позитивно впливає на гаманець мігранта. У міру того як іноземці здобувають місцевий досвід та інтегруються, їхні статки зростають. Абсолютним лідером за темпами цього зростання стала Німеччина. Тут річний дохід мігранта за перші п'ять років роботи збільшується в середньому на 48% — з $17 004 до $25 224.
Другу сходинку посідає Швеція, де зарплати новоприбулих зростають на 44%.
Трійку лідерів замикають США. В Америці, яка залишається найпопулярнішим напрямком для міграції у світі, доходи іноземців демонструють стрибок на 43%. У грошовому еквіваленті це виглядає так:
- Дохід у перший рік: $27 375.
- Дохід на п'ятий рік: $39 163. Тобто за п'ятирічку мігрант у Штатах починає заробляти майже на $12 000 більше.
Також високі показники зростання продемонстрували Фінляндія (+42%), Італія (+29%) та Канада (+27%).

Де платять найбільше, а де доходи падають
Важливо розрізняти темпи зростання та абсолютні цифри. Наприклад, у Норвегії мігранти отримують найвищі зарплати серед усіх досліджуваних країн: вже на п'ятий рік їхній річний дохід сягає вражаючих $67 877. Однак динаміка зростання там помірна — лише 14%.
Найбільш несподівані результати показали Нова Зеландія та Нідерланди. Це єдині країни в списку Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), де зафіксовано падіння доходів. Через п'ять років після приїзду мігранти в цих державах заробляють на 6% менше, ніж на старті кар'єри.
Загалом у 15 проаналізованих країнах середнє зростання зарплат іноземців становить 24%.
Розрив із місцевими працівниками
Дані ОЕСР також підсвічують проблему нерівності. Одразу після працевлаштування іммігранти заробляють у середньому на 34% менше, ніж місцеві жителі тієї ж статі та віку. Головна причина — іноземці часто змушені йти в низькооплачувані сектори економіки.
Проте з часом ця прірва звужується. Через п'ять років розрив скорочується до 21%. Це відбувається завдяки тому, що працівники переходять до більш прибуткових компаній, підтверджують свої дипломи та збільшують кількість робочих годин.