Вартість міді відновила зростання та наближається до психологічної позначки у 13 000 доларів за тонну. Головними драйверами ралі стали ослаблення долара на тлі геополітичних погроз Дональда Трампа та стабілізація економіки Китаю. Про це повідомляє Bloomberg, 19 січня.
Трамп, Гренландія і слабкий долар
На торгах у Лондоні (LME) ціна міді підскочила на 1,3%, досягнувши 12 965 доларів за тонну. Позитивну динаміку показали й інші кольорові метали: нікель зріс на 2,6%, олово — на 2,8%, а алюміній додав 0,8%.
Каталізатором ринкових рухів стала заява президента США про намір запровадити мита проти восьми європейських країн (включно з Німеччиною та Великою Британією), які виступають проти його планів щодо Гренландії. Ці погрози вдарили по курсу американського долара, змусивши інвесторів шукати порятунку в дорогоцінних металах. Ця хвиля купівель перекинулася і на промислові метали.
Фундаментальні фактори: ШІ та дефіцит
Окрім геополітики, зростанню цін сприяють довгострокові структурні зміни:
- Бум штучного інтелекту. Технологічна революція вимагає будівництва нових дата-центрів та енергомереж, де мідь використовується як основний провідник. Це «турбонадув» для попиту.
- Дефіцит пропозиції. Протягом останніх п'яти місяців ринок відчуває нестачу сировини.
Ву Куньдзінь, керівник досліджень ринку металів у Minmetals Futures Co., зазначає: «Мідь рухається слідом за сріблом і золотом, оскільки оптимізм щодо металів зростає».
Китайський парадокс: ВВП росте, нерухомість падає
Опублікована статистика з Китаю — найбільшого споживача металів у світі — дала змішані сигнали:
- Економіка: ВВП країни минулого року зріс на 5%, виконавши цільовий показник уряду, попри сповільнення в останні місяці.
- Нерухомість: Ціни на житло в грудні знову впали, що свідчить про те, що криза в будівельному секторі далека від завершення.
- Виробництво: Китай встановив рекорд з випуску алюмінію, перевищивши межу своїх потужностей, тоді як виплавка сталі впала до семирічного мінімуму.
