Президент Казахстану затвердив новий Закон «Про банки та банківську діяльність», який завершує п'ятирічну трансформацію фінансового сектору країни. Документ легалізує цифрові активи, послаблює вимоги для малих банків та встановлює механізм порятунку проблемних фінустанов за рахунок їхніх власників, а не державного бюджету. Про це повідомляє офіційна пресслужба глави держави 19 січня.
Цифрові активи та національна криптовалюта
Ключовою новацією закону стало законодавче визнання цифрових активів. Казахстан позиціонує себе як регіональний криптоцентр, встановлюючи конкретні правила для галузі.
Закон передбачає ліцензування організацій, що займаються обміном незабезпечених цифрових активів (криптовалют). Видавати дозволи та здійснювати нагляд за такими платформами буде Національний банк країни.
Документ також вводить концепцію цифрових фінансових активів, які мають грошове забезпечення (стейблкоїни). Національний банк визначатиме правила їх емісії.
Окремо законодавство визнає цифровий тенге як третю форму національної валюти поряд з готівковою та безготівковою.
Банкам відтепер дозволено інвестувати в IT-сектор, електронну комерцію та телекомунікаційні компанії. Це відкриває шлях для розвитку фінансових супердодатків.
Пропорційне регулювання для різних банків
Для стимулювання конкуренції законодавство впроваджує диференційований підхід до регулювання фінустанов.
Великі банки з повним набором послуг працюватимуть за universal license. До них застосовуватимуться максимальні вимоги та посилений нагляд.
Менші банки та новачки ринку (необанки) зможуть отримати базову ліцензію. Для них встановлено нижчі вимоги до капіталу, спрощену звітність та рідші перевірки, проте обмежено максимальний обсяг активів.
«Ісламські вікна» в традиційних банках
Звичайні банки тепер можуть створювати спеціалізовані підрозділи для надання послуг згідно з нормами шаріату. Раніше для цього потрібно було засновувати повноцінний окремий ісламський банк.
Обов'язковими умовами є створення ради з питань відповідності шаріату та ведення окремого обліку коштів таких підрозділів.
Ісламський банкінг активно розвивається в регіоні завдяки інвестиціям з країн Перської затоки. Загальний обсяг активів ісламських фінансів у світі перевищує $3 трильйони, а середньорічне зростання галузі становить близько 10−12%.
