29 січня нафта досягла позначки $70 за барель. Так ринки відреагували на заяви президента США Дональда Трампа із попередженням Ірану про необхідність укласти ядерну угоду, пише Bloomberg.
Що відбувається на ринку нафти
На тлі цих новин ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали на піку 29 січня більш ніж на 2%, до $70,35 за барель — це найвищий показник з кінця вересня минулого року, пише CNBC. Згодом зростання трохи скоригувалося, на момент публікації Brent торгується в межах $68,9 за барель.
Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) тим часом у моменті перевищила $65 за барель (+2,5%), також досягнувши чотиримісячного максимуму.
У 2026 році нафта помітно зросла в ціні, попри очікування ринку, який передбачав тиск з боку значного надлишку пропозиції, зазначає Bloomberg. Натомість котирування підтримали геополітичні ризики від Ірану до Венесуели, а також великі перебої з поставками в Казахстані.
Що кажуть аналітики
«Ймовірність удару США по Ірану підвищила геополітичну премію в цінах на нафту приблизно на $3−4 за барель», — зазначають аналітики Citigroup.
За їхніми оцінками, ціни на нафту можуть залишатися вищими за очікування, незважаючи на те, що на початку року ринки закладали суттєвий надлишок пропозиції.
«Наш „бичачий“ сценарій із ціною $72 за барель та цільовий орієнтир на горизонті 0−3 місяців у $70 за барель відображають саме такий сценарій у разі його реалізації», — йдеться у звіті Citi від 28 січня.
Утримати ціни на нафту в останні тижні вище $60 за барель, за оцінками аналітиків, допомогли перебої у видобутку нафти в Казахстані, сильні морози в США, геополітична напруженість на Близькому Сході та посилення американських санкцій щодо нафти з росії. Ці ж фактори, а також попит з боку Китаю, зумовлений накопиченням запасів, можуть і надалі підтримувати нафтові котирування на високому рівні, зауважили у Citi.
Трамп погрожує Ірану
Трамп неодноразово виступав із попередженнями на адресу Ірану, проте останнім часом вони були пов'язані, головним чином, із жорстким придушенням протестів у Тегерані, а не з ядерною програмою. Раніше президент США заявляв, що атомну програму режиму було «знищено» внаслідок ударів США у червні по трьох іранських об'єктах.
У відповідь Іран заявив про готовність до діалогу, але попередив, що у разі тиску відповість із безпрецедентною силою. Тегеран також активізував дипломатичні контакти з ключовими країнами Близького Сходу, прагнучи запобігти подальшій ескалації конфлікту зі США, пише Bloomberg.
