Європейський ринок праці залишається полем контрастів: розрив між найбагатшими та найбіднішими країнами ЄС за рівнем оплати праці сягає чотирикратного розміру. Станом на початок 2026 року близько 12,8 мільйона працівників у Євросоюзі отримують мінімальну зарплату, проте її купівельна спроможність кардинально різниться залежно від регіону. Про це повідомляє видання Euronews 3 лютого.
Лідери та аутсайдери рейтингу
Діапазон мінімальних зарплат у країнах ЄС коливається від €620 у Болгарії до €2 704 у Люксембурзі. Якщо ж враховувати країни-кандидати на вступ до ЄС, то найнижчий показник фіксується в Україні (€173) та Молдові (€319).
До елітного клубу країн, де мінімальна оплата праці перевищує €2 000, увійшли п'ять держав:
- Люксембург — €2 704;
- Ірландія — €2 391;
- Німеччина — €2 343;
- Нідерланди — €2 295;
- Бельгія — €2 112.
Франція з показником €1 823 та Іспанія (€1 381) очолюють групу «середняків», до якої також входять Словенія, Польща та Греція. Водночас у 15 з 29 проаналізованих країн (членів ЄС та кандидатів) мінімальна зарплата не дотягує до €1 000.
Реальна вартість грошей: паритет купівельної спроможності
Номінальні цифри не завжди відображають реальний рівень життя, оскільки ціни на товари та послуги у країнах суттєво відрізняються. Коли аналітики перерахували зарплати за стандартом купівельної спроможності (PPS — умовна одиниця, що вирівнює цінові різниці), картина змінилася.
За цим показником розрив між країнами значно звужується. Найбільшим «переможцем» перерахунку стала Румунія, яка піднялася з 20-го на 12-те місце в рейтингу завдяки низьким внутрішнім цінам. Покращили свої позиції також Туреччина та Сербія. Натомість Чехія та Естонія виявилися «лузерами» цього порівняння: високі ціни всередині цих країн «з'їдають» номінальну зарплату, через що обидві держави втратили по 8 позицій у рейтингу реального добробуту.
Замороження доходів
Попри інфляційні виклики, третина працівників на мінімальній ставці не отримали підвищення з липня 2025 року по січень 2026 року. Зарплати залишилися на попередньому рівні у Бельгії, Естонії, Греції, Іспанії, Люксембурзі та Словенії. Найбільше зростання (понад 11%) за цей період зафіксували у Болгарії, Угорщині та Словаччині.
Варто зазначити, що у таких країнах як Італія, Австрія, Швеція, Данія та Фінляндія поняття законодавчо встановленої мінімальної зарплати взагалі відсутнє — там оплата регулюється колективними договорами профспілок.
