У січні 2026 року Національний банк України взяв курс на подвійну стратегію: з одного боку, регулятор посилив вимоги до цифрової безпеки та ідентифікації клієнтів, а з іншого — продовжив лібералізацію валютного ринку для підтримки підприємців. Про це повідомляє Центр економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» 9 лютого.
Євроінтеграція цифрових послуг
Хоча початок року зазвичай не відзначається високою активністю законотворців, цього січня Нацбанк ухвалив низку стратегічних рішень. Головний вектор — гармонізація українського законодавства з європейськими нормами.
Ключовою зміною стало оновлення Положення про систему BankID. НБУ привів цей документ у відповідність до вимог українського закону про електронну ідентифікацію та європейського регламенту eIDAS.
«Для банків і небанківських фінустанов це означає чіткіші та жорсткіші правила ідентифікації клієнтів, але водночас і вищий рівень довіри до цифрових сервісів», — пояснює Діляра Мустафаєва, керівниця аналітичного департаменту «Фінансового пульсу».
Паралельно регулятор оновив правила автентифікації на платіжному ринку. Тепер вимоги до підтвердження особи під час проведення транзакцій стали суворішими, що має підвищити безпеку грошових переказів та захистити рахунки від шахраїв.
Валютна «відлига» та контроль за ФОПами
Важливим кроком назустріч бізнесу стало чергове послаблення валютних обмежень. У січні НБУ ухвалив кілька постанов, які розширюють можливості компаній у зовнішньоекономічній діяльності. Це спроба знайти баланс між збереженням макрофінансової стабільності та потребами економіки, яка працює в умовах війни.
Водночас банки отримали нові інструкції щодо внутрішнього контролю. Регулятор удосконалив документи з управління ризиками (узгодивши їх із міжнародними стандартами ICAAP та ILAAP) та надав рекомендації щодо фінансового моніторингу діяльності фізичних осіб-підприємців (ФОП).
