Європейський Союз офіційно закріпив за Росією та Білоруссю статус джерел гібридних загроз у своїй новій довгостроковій політиці. У межах оновленої стратегії Брюссель розглядає можливість визнання видачі віз громадянам цих країн «недоцільною» з міркувань безпеки, а також планує інструменти для швидкого блокування в'їзду посадовцям. Про це повідомляє видання Deutsche Welle.
Новий статус: міграція як зброя
Єврокомісія опублікувала Європейську стратегію з питань притулку та міграції, де вперше на такому рівні зафіксовано роль Москви та Мінська у створенні міграційних криз. Росія прямо названа державою-агресором, чиї дії провокують масовий потік біженців з України.
Білорусь у документі охарактеризована як спільник агресора. Обидві країни звинувачуються в «інструменталізації мігрантів» — цілеспрямованому використанні людей для дестабілізації кордонів ЄС. У Брюсселі наголошують, що з 2021 року ця тактика породила нові форми гібридних загроз для європейської безпеки.
Попри жорстку риторику, технічно обидві країни залишаються у списку держав, з якими діють угоди про реадмісію (повернення нелегальних мігрантів).
Візова політика: від «наклейок» до цифрового контролю
Паралельно була представлена перша в історії візова стратегія ЄС. Хоча в цьому документі РФ і Білорусь прямо не згадуються, текст містить чіткі натяки на посилення контролю:
- Цифровізація: ЄС планує повну відмову від паперових візових наклейок на користь цифрових процедур. Це має унеможливити підробку документів та шахрайство з ідентифікацією.
- Візи як привілей: У документі зазначено, що в умовах зростаючої ворожості з боку третіх країн подальша видача віз (зокрема туристичних) може вважатися «недоцільною», якщо це загрожує державній політиці чи безпеці союзу.
- Нові обмеження: Єврокомісія пропонує впровадити механізм, який дозволить оперативно, без необхідності одностайного голосування всіх членів ЄС (як це працює із санкціями), обмежувати або відхиляти візові заявки. Це стосуватиметься насамперед власників дипломатичних паспортів та осіб, пов'язаних з військовими діями.
При цьому гуманітарні візи для дисидентів, журналістів та правозахисників залишаються доступними й розглядатимуться в індивідуальному порядку, незалежно від громадянства.
Майбутнє українців у ЄС
Стратегія підтверджує, що надання притулку громадянам України залишається пріоритетом. Утім, риторика документа змінюється: в ЄС починають говорити про майбутній «вихід із режиму тимчасового захисту».
Брюссель налаштований на скоординований підхід: з одного боку — підтримка повернення українців додому для відбудови країни, коли дозволить безпекова ситуація, а з іншого — розробка механізмів для тих, хто планує залишитися, щоб вони могли інтегруватися та отримати легальний статус проживання на інших підставах.
