На щорічній Мюнхенській конференції з безпеки провідні світові політики констатували остаточний розпад міжнародної системи, що була сформована після Другої світової війни. Підґрунтям для цих заяв став звіт з безпеки за 2026 рік під промовистою назвою «Під руйнацією», у якому детально описано процеси деградації глобальних інститутів. Німецький канцлер Фрідріх Мерц підкреслив, що колишній світовий устрій більше не існує, поступившись місцем жорсткій конкуренції великих держав, де свобода вже не є гарантованою цінністю. Про це пише мільярдер та інвестор Рей Даліо у соцмережі X.
Цю позицію підтримав президент Франції Еммануель Макрон, зауваживши, що старі структури безпеки в Європі зникли, і континенту слід готуватися до можливих воєнних конфліктів. Держсекретар США Марко Рубіо також підтвердив настання «нової геополітичної ери», оскільки колишній світ залишився в минулому.
Конфлікт великих держав: настання «стадії 6»
За аналітикою Рея Даліо, світ увійшов у шосту стадію свого Великого циклу — період глобального безладу. Основними характеристиками цього етапу є:
- Відсутність загальновизнаних правил: Міжнародне право поступається місцем праву сили.
- Зіткнення інтересів: Пряме протистояння великих держав за вплив та ресурси.
- Силовий диктат: Рішення приймаються не через правові механізми, а через демонстрацію потужності.
П’ять типів сучасних війн
Замість прямих військових дій держави все частіше використовують інші інструменти боротьби, які часто передують «гарячій» фазі конфлікту:
- Економічні війни: Взаємні мита та торгові обмеження.
- Технологічні війни: Контроль за експортом інновацій та захист інтелектуальної власності.
- Геополітичні війни: Боротьба за союзи та територіальний вплив через переговори та тиск.
- Капітальні війни: Фінансові санкції та обмеження доступу до ринків капіталу.
- Військові війни: Безпосереднє застосування збройних сил.
Економічні уроки Другої світової війни
Аналізуючи події 1930-х років, Даліо вказує на те, що Велика депресія призвела до зростання популізму та авторитаризму. У Німеччині та Японії економічна скрута змусила лідерів обрати шлях фашизму — системи, що поєднує самовладдя (автократію), приватну власність (капіталізм) та пріоритет державних інтересів над особистими (колективізм).
Досвід минулого показує, що перед початком масштабних бойових дій завжди триває тривала економічна війна. Так було і перед 1941 роком, коли США заморозили японські активи та ввели нафтове ембарго, що поставило Японію перед вибором: відступити або атакувати.
Військова економіка та захист капіталу
Під час повномасштабних конфліктів держави неминуче переходять до жорсткого контролю:
- Раціонування товарів та фіксація цін.
- Обмеження вивозу капіталу та заморожування активів.
- Друк грошей для фінансування армії, що знецінює заощадження в паперових валютах.
За спостереженнями експерта, історично найкращим способом збереження багатства в такі часи було золото, оскільки боргові зобов’язання та валюти ворогуючих сторін часто втрачають будь-яку цінність.
Чому це важливо
Заяви світових лідерів на Мюнхенській конференції — це не просто політична риторика, а офіційний сигнал про те, що гарантії безпеки, до яких ми звикли, більше не діють. Для інвесторів та звичайних громадян це означає зміну правил гри: ризики стають глобальними, а економічна стабільність — крихкою. Розуміння «циклів порядку та безладу» допомагає усвідомити, що ми перебуваємо у фазі найвищої напруги, де фінансові інструменти часто перетворюються на зброю, а звичні інвестиційні стратегії потребують перегляду на користь більш захищених (твердих) активів.
