Народна депутатка Ніна Южаніна оприлюднила результати свіжого дослідження соціологічної групи Rating Group (6−9 лютого 2026 року) щодо можливого скасування пільгового ввезення міжнародних посилок. Згідно з даними, запровадження ПДВ у 20% на дрібні відправлення може спричинити серйозні соціальні та економічні потрясіння.
► Читайте телеграмм-канал «Мінфіну»: головні фінансові новини
Посилки як інструмент виживання
Для мільйонів українців замовлення з-за кордону стали не розкішшю, а способом адаптації до війни та енергетичної кризи:
- 29% українців протягом року отримували міжнародні посилки.
- 68% таких посилок мають вартість до 50 євро — тобто це дрібні покупки.
- 45% замовляли одяг та взуття
- 26% — павербанки, акумулятори та зарядні пристрої
- 29% отримували товари, критично важливі під час енергетичної кризи.
64% (26% + 38%) вважають міжнародні посилки важливими або критично важливими під час війни.
Наслідки запровадження ПДВ 20%: три головні загрози
1. Зростання цін і скорочення замовлень
82% опитаних не підтримують ідею оподаткування (57% — категорично проти, 25% — скоріше проти).
Серед тих, хто отримує посилки:
- 18% перестануть замовляти,
- 46% замовлятимуть рідше.
«Тобто майже дві третини ринку можуть скоротитися», — зазначила Южаніна.
2. Удар по волонтерській та оборонній діяльності
79% вважають, що подорожчання негативно вплине на волонтерську та оборонну діяльність.
85% вважають, що затримки міжнародних посилок матимуть негативний ефект.
Мова про комплектуючі, обладнання, медичні товари, техніку для військових та волонтерів.
3. Фіскальний ефект vs соціальні втрати
Оскільки 68% посилок мають вартість до 50 євро, їх оподаткування:
- збільшить адміністративне навантаження,
- створить черги та затримки,
- може стимулювати тіньові схеми ввезення.
«При цьому значна частина товарів — це дрібні покупки, що не впливає на загальний споживчий попит в країні», — підкреслила Южаніна.
Депутатка наголошує, що це рішення не є суто податковим. В умовах війни поштові відправлення стали механізмом підтримки стійкості громадян. Замість наповнення бюджету, держава ризикує отримати соціальну напругу та зниження активності волонтерського руху.
