ДПС лише торік виявила майже 400 випадків неофіційної праці в ресторанній сфері. Неофіційне працевлаштування — одна з найбільших системних проблем ринку праці. І це не лише про порушення законодавства, а і втрачені соціальні гарантії для працівників і нерівні умови для бізнесу. Про це йдеться у повідомленні ДПС.
Хто працює без оформлення
Найчастіше офіційно працевлаштовують адміністраторів, офіціантів та барменів. У цей же час дуже часто непублічний персонал — прибиральники, вантажники чи охоронці — працюють без оформлення або одночасно обслуговують кількох роботодавців.
Ще одна розповсюджена схема — коли офіційно оформлений працівник одночасно виконує роботу для іншого суб'єкта господарювання у тому ж закладі.
Наприклад, офіціант продає алкоголь від імені одного ФОПа, а страви — від імені іншого.
ДПС проаналізувала пропозиції заробітної плати у сфері громадського харчування та порівняла їх із фактично задекларованими.
Пропозиції роботодавців за інформацією з відкритих вакансій на сайті work.ua:
- офіціанти: 30 — 50 тис. грн,
- кухарі: 20 — 52 тис. грн,
- сушеф: близько 36,5 тис. грн,
- менеджер ресторану доставки: 33 тис. грн,
- системний адміністратор у мережі ресторанів: 25 — 55 тис. грн
На папері ж показують 13 — 19 тис. грн. Тож питань чимало.
Яка зарплата в закладах громадського харчування
За даними ДПС у грудні 2025 році середня зарплата працівників громадського харчування в Україні складала трохи більше 12 тис. грн, що майже на 3 тисячі більше, ніж у попередньому році. Кількість найманих працівників — 149,9 тисячі осіб, що практично на рівні 2024 року. При цьому сума нарахованого доходу зросла на 300 млн грн і становила 1,9 млрд грн.
«І робота з „детінізації“ ринку триває. Бо для держави це — недоотримані податки, які йдуть насамперед на нашу безпеку та оборону. Тому прагнемо, щоб бізнес сам був зацікавлений у виході з „тіні“. Бо це насамперед про відповідальність кожного роботодавця, чесну конкуренцію та прозорі умови роботи», — додала Леся Карнаух.
