Українські підприємці масово обговорюють довгоочікуване «скасування» актів виконаних робіт, проте реальність виявилася дещо іншою. Підписаний нещодавно закон не знищує цей вид документації повністю, а лише дозволяє за певних умов не збирати підписи клієнтів та не вказувати частину реквізитів, наближаючи вітчизняні правила до західних стандартів інвойсів.
Розвінчання міфу: що насправді ухвалили
Самі акти нікуди не зникають. Головна суть змін до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (Закон № 4791-IX, підписаний Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком) полягає у тому, що відсутність у первинному документі деяких даних більше не вважатиметься порушенням вимог до їх оформлення.
Мова йде про можливість не вказувати:
- посади та прізвища людей, які відповідають за здійснення та правильність оформлення господарської операції;
- особистий підпис замовника або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу-клієнта, яка брала участь в операції.
Фактично, це саме ті реквізити, яких, на відміну від класичних актів виконаних робіт, зазвичай немає у звичайних рахунках-фактурах. Однак, щоб працювати за такими спрощеними правилами, бізнес має виконати суворі умови. По-перше, такий формат документування має бути заздалегідь закріплений у письмовому договорі. По-друге, документ має містити інформацію про дату (або період) надання послуги чи оренди, а сама операція повинна бути проведена в бухгалтерському обліку саме в періоді її фактичного здійснення.
Кому спрощення не допоможе
Свобода від актів виявилася доступною для обмеженого кола платників податків. Зокрема, цими змінами взагалі не зможуть скористатися фізичні особи-підприємці (ФОПи), оскільки вони за законом не ведуть повноцінного бухгалтерського обліку.
Крім того, закон залишає старі суворі правила та обов'язкові підписи для цілої низки операцій. Спрощений порядок не застосовується, якщо:
- послуги чи роботи оплачуються за рахунок публічних коштів (гроші державного чи місцевих бюджетів, Нацбанку, держбанків, цільових та пенсійних фондів, а також доходи державних і комунальних підприємств, отримані від їхньої діяльності);
- йдеться про договори оренди (найму) державного або комунального майна;
- виконуються будівельні підряди чи проектно-вишукувальні роботи;
- укладаються договори про пожертву, благодійну чи гуманітарну допомогу.
Приховані податкові ризики
Ті підприємства, які мають право на спрощення і вирішать ним скористатися, ризикують у майбутньому отримати неприємні питання від Державної податкової служби.
Справа в тому, що дата виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (ПДВ) в Україні визначається за так званим «правилом першої події». Проблема полягає в тому, що законодавці змінили правила лише для бухгалтерського обліку, але не внесли жодних дзеркальних змін до Податкового кодексу. Більше того, в ухваленому документі навіть немає доручень для уряду розробити такі податкові зміни.
Коли нові правила запрацюють
Закон набуде чинності з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. З цього моменту Кабінет Міністрів України матиме три місяці, щоб привести всі свої нормативно-правові акти у відповідність до нових вимог. Аналогічну рекомендацію оновити власні документи протягом трьох місяців отримав і Національний банк України.
