Малаккська та Ормузька протоки залишаються головними логістичними артеріями, які забезпечують рух понад половини всього світового обсягу сирої нафти морем. Загалом через ключові вузькі морські шляхи щоденно проходило близько 73 мільйонів барелів нафти, що становить абсолютну більшість глобальної морської торгівлі цим енергоресурсом. Про це пише Visual Capitalist з посиланням на Управління енергетичної інформації США (EIA).
Малаккська протока: найзавантаженіший коридор
Найінтенсивніший рух танкерів фіксується у Малаккській протоці, розташованій між Малайзією та Індонезією. У першому півріччі 2025 року через цей канал транспортувалося приблизно 23,2 млн барелів на добу, що дорівнює 29,1% усієї світової морської торгівлі нафтою. Цей маршрут з'єднує Індійський океан із Південно-Китайським морем і є критично важливим для забезпечення потреб Китаю, Японії та Південної Кореї. Водночас інтенсивний трафік і фізична вузькість протоки роблять її вкрай вразливою до транспортних заторів та геополітичних загострень.
Ормузька протока: енергетична залежність Азії
Другим за значенням вузлом є Ормузька протока між Оманом та Іраном, яка обробляє близько 20,9 млн барелів на добу (26,2% морської торгівлі). Цей обсяг еквівалентний приблизно одній п'ятій частині світового споживання нафти. Протока з'єднує Перську затоку з Оманською затокою та Аравійським морем, маючи достатню глибину та ширину для проходження найбільших у світі сирої нафти танкерів. Аналітика свідчить, що 84% нафти, яка проходить через цей маршрут, призначена виключно для азійських ринків, зокрема Китаю, Індії, Японії та Південної Кореї. Оскільки левова частка видобутку в країнах Затоки залежить від цієї артерії, будь-які перебої в транзиті здатні миттєво спровокувати глобальний ціновий шок.
Альтернативні шляхи: від мису Доброї Надії до Панами
Окрім двох головних проток, глобальні потоки нафти спираються на низку інших транзитних вузлів. Довші альтернативні маршрути, такі як огинання мису Доброї Надії між Атлантичним та Індійським океанами, беруть на себе 9,1 млн барелів на добу (11,4% світової морської торгівлі).
Суецький канал та нафтопровід SUMED, що з'єднують Червоне та Середземне моря, пропускають 4,9 млн барелів на добу (6,1%). Поруч із ними розташована Баб-ель-Мандебська протока (Червоне море — Аденська затока), через яку проходить 4,2 млн барелів (5,3%).
Європейський вектор експорту російської та каспійської нафти критично залежить від Данських проток із показником у 4,9 млн барелів на добу (6,1%) та Турецьких проток (Дарданелли), які пропускають 3,7 млн барелів (4,6%). Найменшу частку серед ключових вузлів займає Панамський канал, обробляючи близько 2,3 млн барелів на добу (2,9%).
Чому це важливо
Наведені дані чітко оголюють фундаментальну слабкість світової економіки: критичну залежність від кількох географічних «пляшкових горлечок». Концентрація понад 55% усього морського постачання нафти у Малаккській та Ормузькій протоках означає, що енергетична безпека ключових економік Азії фактично тримається на стабільності судноплавства у двох вузьких коридорах. Для глобальних ринків це є індикатором постійного ризику — будь-який локальний військовий конфлікт або масштабна аварія в цих точках миттєво відріже світ від десятків мільйонів барелів нафти щодня, спровокувавши неконтрольоване зростання цін та руйнівний інфляційний тиск на промисловість.
