На 10,7 млн працюючих в Україні у 2025 році припало 10,2 млн пенсіонерів, 1,7 млн ветеранів (це у 2,4 рази більше, ніж у 2021 році), 3,6 млн осіб з інвалідністю і 4,6 млн ВПО. Тобто запит на фінансову підтримку від держави значно збільшився за останні роки. Про це йдеться у дослідженні KSE Institute.
Тоді як кількість працевлаштованих українців, чия робота наповнює держбюджет через податки, зменшилась на 1,3 млн з 2021 року.
Поки соціальні фонди отримують надходження ЄСВ із зарплат військових, ситуація тимчасово краща. Так, у 2025 році на соціальний захист вдалось акумулювати $28,2 млрд. Але після війни зарплати в секторі оборони ймовірно скоротяться. А разом з ними — надходження для виплат.
Видатки на пенсію
Видатки на пенсії у 2025 році практично не змінились. Хоча число пенсіонерів зменшилось, індексація і підвищення середнього розміру виплат нівелювали різницю. Але пенсії, закріплена законом мінімальна зарплата і прожитковий мінімум досі менші за фактичні витрати на життя.
Через інфляцію (11,2% у 2025 році) фактичний прожитковий мінімум зріс до $228. За законом прожитковий мінімум складає $70, мінімальна зарплата — $192. Більше половини пенсіонерів отримують практично вдвічі менше, ніж фактичний прожитковий мінімум. Наприклад, середня пенсія становить $104, мінімальна — $57. Тому 27,6% або 2,8 млн пенсіонерів вимушені продовжувати працювати.
Що на ринку праці?
На ринку праці одночасно зберігається дві протилежні тенденції — скорочення числа працівників і досить високий рівень безробіття, хоч і зі зниженням з 20,6% у 2022 році до ∽10−11% у 2025. Основна проблема — потреби роботодавців не співпадають з компетенціями або місцем проживання кандидатів.
Ситуацію покращила б комплексна перепідготовка та працевлаштування ветеранів і представників вразливих категорій. Лише 21,8% ветеранів, що подали заявки до Державної служби зайнятості, працевлаштувались у 2025 році.
Чи змінить повернення біженців ситуацію?
Зміни через масове повернення українців з-за кордону зараз малоймовірні. У 2025 році кількість українських біженців за кордоном становить ∽5,9 млн. 90% з них — в країнах ЄС. 75% біженців — жінки і діти. Це формує ринок праці не тільки сьогодні, а й задає негативні тенденції на наступні десятиліття.
Вони вимагають від держави вже зараз розробляти більше довгострокових програм з повернення, підтримки інтеграції, взаємодії з громадянами за кордоном, одночасної зайнятості та проживання у двох чи більше країнах. Одночасно внутрішня міграція ставить питання щодо змін у розподілі коштів між місцевими бюджетами. Масові переміщення громадян, які потребують державної підтримки, постійно оновлюють суми, що необхідні регіонам для соціальної підтримки.
Оновлень потребує і система освіти — щоб підготувати належним чином наступне покоління фахівців. Відновлення після шоку 2022 року досі неповне — фінансування у 2025 році було на 17,4% нижче, ніж у 2021. Число студентів на 12,2% менше порівняно з 2021 роком. Зменшується кількість школярів, які планують вступати до ВНЗ.
Падає запит молоді на вивчення наукових предметів. Це може створити критичний розрив між реальною кількістю STEM-фахівців і потребою у спеціалістах, що необхідні для відновлення. Без стійких інвестицій та цілеспрямованого відновлення навчання дуже ймовірна криза на ринку праці у післявоєнний період. Особлива увага держави потрібна до захисту якості та результатів навчання через цільову підтримку та фінансування, яке буде орієнтоване на результати, а не «підвищення ефективності».
Структурні реформи
У 2026 році Уряд готує пакет структурних реформ, щоб відповісти на ці виклики. Очікується, що реформа ринку праці стане ключовим пріоритетом. Новий Трудовий кодекс має покращити залучення вразливих груп, зокрема жінок з дітьми, на ринок праці.
Пенсійна реформа допоможе підвищити адекватність пенсій та зменшити ризики бідності. Нова методологія розрахунку прожиткового мінімуму краще відображатиме фактичні витрати на проживання і вдосконалить регулювання та розподіл соціальних виплат.
