Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) розробляють модель єдиного біржового холдингу. Нова структура має об'єднати торговельні майданчики, депозитарну та розрахункову інфраструктури під контролем залученого стратегічного інвестора та держави. Про це повідомляє НКЦПФР 16 березня.
Архітектура інфраструктурної монополії
Цільова концепція реформи передбачає створення централізованої компанії, яка акумулює управління ключовими елементами фондового ринку — біржею, депозитарною та розрахунковою системами. Очікується, що цей холдинг стане одноосібним власником новоствореної біржі, отримає мажоритарний пакет акцій Розрахункового центру та увійде до складу акціонерів Національного депозитарію України.
За задумом авторів проєкту, така інтеграція дозволить модернізувати ринок, впровадити нові технології з міжнародними стандартами управління, вирішити наявні структурні проблеми з ліквідністю та створити сучасну інфраструктуру відповідно до вимог та стандартів Європейського Союзу.
Пошук інвестора через міжнародний тендер
Формування холдингової компанії відбуватиметься у партнерстві держави та приватного капіталу. Для залучення стратегічного інвестора планується провести відкритий міжнародний тендер із чіткими критеріями попередньої кваліфікації. Проте запуск цього відбору стане можливим лише після ухвалення відповідної законодавчої бази. Відповідно до плану, переможець конкурсу безпосередньо створить холдингову компанію та розпочне розбудову нової біржової інфраструктури.
Регулювання та нові фінансові інструменти
Нагляд за майбутньою структурою здійснюватиме НКЦПФР. Представники Комісії зазначили, що розроблятимуть нормативну базу з урахуванням європейського законодавства та практик регулювання фінансових груп, фокусуючись на аспектах корпоративного управління та групового нагляду.
Під час зустрічі учасники також обговорили перспективи використання оновленого ринку капіталу для процесів приватизації, запуск нових інструментів (зокрема муніципальних облігацій) та подальшу гармонізацію українських законів із нормами ЄС. За підсумками перемовин сторони підтвердили готовність продовжувати співпрацю та технічні консультації щодо реалізації проєкту.
