У квітні 2026 року в Україні буде додатковий вихідний на честь свята Великодня (ст. 73 КЗпП), яке цьогоріч припадає на 12 квітня. За статтею 67 КЗпП, якщо святковий або неробочий день збігається зі суботою або неділею, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого. Тобто 13 квітня (понеділок) мав би бути вихідним, пише Дебет-Кредит.
Проте Закон № 2136 ці правила змінив на час війни. Так, у період дії воєнного стану не застосовуються норми статті 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), частини першої статті 65, частин третьої — п’ятої статті 67 та статей 71 — 73 (святкові і неробочі дні).
На практиці це означає, що офіційних святкових та неробочих днів в Україні немає. При цьому графік роботи та час відпочинку встановлює роботодавець.
Тому чи дотримуватися старих правил і не працювати в понеділок, або, якщо є потреба, вивести людей у понеділок після Великодня на роботу — кожен керівник підприємства чи фізособа-роботодавець вирішують у 2026 році самостійно.
Загалом у квітні 2026 року 30 календарних днів. Із них:
- норма тривалості робочого часу при 40-год. робочому тижні — 176 год.;
- робочих днів — 22;
- кількість днів, робота в які не проводиться — 8 (святкових та днів напередодні, які скорочені — 0).
Загальні норми щодо робочого часу, які діють у 2026 році
Для більшості випадків (коли не йдеться про об'єкти критичної інфраструктури) базовою нормою робочого часу продовжує бути 40 годин на тиждень — ст. 50 КЗпП.
При цьому підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати й меншу норму тривалості робочого часу.
Кількість робочих днів протягом тижня теж може бути різною.
Тобто базовим є п’ятиденний робочий тиждень — ст. 52 КЗпП. Проте на тих підприємствах, в установах, організаціях, де за характером виробництва та умовами роботи запровадження п'ятиденного робочого тижня є недоцільним, встановлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.
При шестиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи не може перевищувати 7 годин при тижневій нормі 40 годин, 6 годин — при тижневій нормі 36 годин і 4 години — при тижневій нормі 24 години.
Зверніть увагу: в мирний час напередодні вихідних днів тривалість роботи при шестиденному робочому тижні не могла перевищувати 5 годин — ст. 53 КЗпП. Але в період дії воєнного стану норми ст. 53 КЗпП не застосовуються!
Втім, при шестиденному робочому тижні роботодавцю треба дотримуватися норм робочого часу. А якщо робочих днів 6, а тривалість роботи протягом кожного дня — 7 годин, то виходить за тиждень 42 робочі години, що перевищує базову норму робочого часу.
Цю проблему роботодавці вирішують, самостійно визначаючи, в які дні в працівників буде скорочена кількість робочих годин. Можна робити це по-старому, так, як прописано в ст. 53 КЗпП — зменшуючи на 2 години роботу перед кожним вихідним (так зробили і ми в своїх розрахунках).
Для кого встановлені ті самі 36, 24 і навіть 18 годин на тиждень як норма робочого часу, прописано у ст. 51 КЗпП — це так звана скорочена тривалість робочого часу. Право на неї мають неповнолітні, працівники, що працюють у шкідливих умовах праці, учителі, лікарі тощо.
Але: нормальна тривалість робочого часу у період дії воєнного стану може бути збільшена до 60 годин на тиждень для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо) — ч. 1 ст. 6 Закону № 2136.
Для працівників, зайнятих на об'єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу у період дії воєнного стану не може перевищувати 40 годин на тиждень — ч. 2 ст. 6 Закону № 2136.
Наголосимо! Таке збільшення лише «може бути», тобто не є обов’язковим і здійснюється за рішенням керівника підприємства, установи, організації. Таке збільшення норми робочого часу у період дії воєнного стану заборонено щодо неповнолітніх — ч. 8 ст. 6 Закону № 2136.
