Українська банківська система демонструє парадоксальну динаміку: валові обороти сягнули історичних максимумів, проте реальна фінансова віддача різко скоротилася. За підсумками перших двох місяців 2026 року чистий прибуток сектору обвалився на 36,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року, склавши 17,78 млрд грн. Попри суттєву корекцію, цей показник залишається третім за величиною за останні дев'ять років. Про це повідомляє фінансовий аналітик Андрій Шевчишин із посиланням на дані НБУ.
Фінансова аномалія: доходи зростають, прибутки тануть
Загальна статистика фіксує безпрецедентне розширення грошових потоків у банківському секторі. Доходи установ зросли на 20,5%, досягнувши рекордної позначки у 105,8 млрд грн. Однак цей приріст був повністю нівельований гігантським стрибком видаткової частини. Витрати збільшилися на 47,1% — до 88 млрд грн. Обидва показники є абсолютними історичними максимумами для вітчизняного фінансового ринку.
Хронологія чистого прибутку банків за перші два місяці року чітко демонструє масштаб поточної корекції:
- 2018: 3 998 млн грн
- 2019: 8 691 млн грн
- 2020: 15 877 млн грн
- 2021: 6 491 млн грн (значне просідання)
- 2022: 9 913 млн грн
- 2023: 21 478 млн грн (різке зростання)
- 2024: 25 897 млн грн
- 2025: 27 971 млн грн (історичний максимум для цього періоду)
- 2026: 17 783 млн грн (падіння на тлі зростання витрат)
На чому заробляють банки
Структура доходів показує, що установи продовжують максимізувати прибутки переважно на консервативних інструментах. Головним драйвером залишаються процентні доходи, які візуально зросли майже вдвічі порівняно з 2025 роком. Левова частка цих коштів генерується не за рахунок реального кредитування економіки, а завдяки безризиковим вкладенням у державні цінні папери (ОВДП) та депозитні сертифікати Нацбанку, а також відсоткам за виданими позиками.
Другим за значущістю джерелом є комісійні доходи — стабільна плата клієнтів за перекази, еквайринг та щоденне розрахунково-касове обслуговування. Меншу частку займають результати від торговельних операцій (з іноземною валютою та цінними паперами) і решта операційних надходжень.
Що «з'їдає» банківські надприбутки
Головною причиною скорочення чистого прибутку став різкий стрибок ключових статей витрат:
- Податки: безпрецедентне зростання фіскального навантаження. За два місяці банки заплатили рекордні 17,3 млрд грн податків, що на 161% більше за аналогічний період минулого року.
- Процентні витрати: пропорційне зростання виплат населенню та бізнесу за залучені депозити та залишки на рахунках, продиктоване високою обліковою ставкою.
- Адміністративні видатки: суттєве подорожчання утримання інфраструктури, що включає зарплати персоналу, витрати на IT, маркетинг та обслуговування відділень.
- Відрахування в резерви: злетіли на 468% порівняно з минулим роком, досягнувши 5,7 млрд грн. Хоча історично ця сума виглядає помірною порівняно з кризовим 2023 роком, відносний приріст вказує на те, що банки знову змушені формувати «подушку безпеки» під проблемні кредити.
- Комісійні витрати: оплата послуг глобальних платіжних систем (Visa,Mastercard) та сторонньої інкасації.
Повернення 50% податку на прибуток
Згідно з ухваленим наприкінці 2025 року Законом № 14097, держава знову зобов'язала банківський сектор сплачувати податок на прибуток за підвищеною ставкою у 50% протягом усього 2026 року (у 2025 році ця ставка становила 25%). Крім того, банкам заборонили зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму збитків минулих років. За розрахунками Міністерства фінансів, це фіскальне рішення має додатково принести до державного бюджету від 15 до 23 млрд грн лише за 2026 рік. Саме двократне збільшення податкової ставки пояснює аномальний стрибок податкових виплат на 161% і є ключовим фактором математичного «обвалу» офіційного чистого прибутку установ попри рекордні операційні доходи.
