7 квітня Верховна Рада зробила крок до повної інтеграції в європейський енергопростір, ухваливши в цілому законопроєкт № 12087-д. Документ фактично закладає фундамент для того, щоб українська енергосистема стала повноцінною частиною внутрішнього ринку Євросоюзу. Про це повідомляє пресслужба парламенту.
► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Що змінює новий закон
Документ передбачає:
- створення правових засад для об'єднання ринків (market coupling) «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку з європейськими зонами торгівлі (щоб торгівля електроенергією відбувалася узгоджено за цінами і обсягами як на наступний день, так і в той самий день);
- імплементацію європейської моделі готовності до ризиків в електроенергетиці та запровадження механізмів забезпечення потужності;
- врегулювання взаємодії між оператором системи передачі та оператором ринку для забезпечення транскордонного обміну електроенергією;
- розвиток нових гнучких інструментів ринку, зокрема діяльності з агрегації та управління попитом (з'являться нові способи гнучко керувати попитом і пропозицією, зокрема об'єднувати невеликі джерела енергії (агрегація) та контролювати, коли і скільки споживачі використовують електроенергію);
- посилення ролі споживачів через розвиток громадських енергетичних об'єднань та інституту активного споживача.
Окрему увагу приділено безпеці постачання:
- запроваджуються плани готовності до ризиків;
- посилюється координація з регіональними центрами;
- забезпечується відповідність вимогам ENTSO-E (українська енергосистема буде працювати за стандартами та правилами європейської мережі передачі електроенергії (ENTSO-E), щоб забезпечити безпеку та сумісність із країнами ЄС).
«В умовах війни та постійних атак на енергетичну інфраструктуру цей Закон суттєво посилює енергетичну безпеку держави. Ми запроваджуємо спільні підходи до управління ризиками та поглиблюємо координацію з європейськими партнерами. Це означає, що Україна реагуватиме на виклики не ізольовано, а як частина єдиного енергетичного простору Європи», — сказав заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Жупанин.
Шлях до ухвалення: понад 1300 правок
Варто зазначити, що до законопроєкту було подано 1358 поправок, з яких 47 було враховано (у тому числі редакційно та частково), 1311 — відхилено. За результатами розгляду Комітет, відповідно до пункту 4 частини першої статті 15 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», також включив до порівняльної таблиці комітетські поправки №№ 1357 і 1358, врахувавши їх редакційно.
«Таким чином, Верховна Рада юридично зафіксувала європейський вектор розвитку української енергетики на довгострокову перспективу», — йдеться у повідомленні.
