Світ стикається з масштабним переглядом міжнародних альянсів на тлі стрімкого падіння довіри до Сполучених Штатів як до надійного геополітичного партнера. Відчутне розчарування фіксується як у країнах Великої сімки (G7), так і в державах, що розвиваються (BICs). Про це йдеться у звіті Мюнхенської безпекової конференції, що відбулась у лютому.
Обвал показників серед ключових гравців
Аналіз даних за період з листопада 2024 до листопада 2025 року, демонструє тотальне зниження довіри до політики США у всіх досліджуваних країнах. Найрадикальніший обвал настроїв зафіксовано в Канаді — показник сприйняття південного сусіда як надійного союзника впав одразу на 52%.
Не менш песимістична картина спостерігається і на європейському континенті. Провідні економіки ЄС фіксують суттєве охолодження ставлення до американських гарантій:
- В Італії падіння склало 21%.
- У Франції рівень довіри знизився на 17%.
- У Німеччині показник просів на 15%.
- У Великій Британії втрати становлять 13%.
Серед інших впливових держав схожу негативну динаміку демонструють Південна Африка (-21%), Бразилія (-20%), Японія (-16%), Індія (-10%) та Китай (-9%).
Інфографіка: Visual Capitalist
Європа готується до самостійності
Усвідомлення вразливості та ненадійності заокеанських партнерів змушує європейські суспільства адаптуватися до нових умов. Громадяни ЄС поступово погоджуються з необхідністю нарощування власних оборонних бюджетів. За даними опитування Eurobarometer, проведеного у січні 2026 року, підтримку збільшенню військових витрат висловлюють 43% респондентів у Франції та 32% у Німеччині.
Деталі
Аналітики відзначають перехід Вашингтона до «політики бульдозера» — відмови від принципів інституційного співробітництва на користь транзакційних угод, шантажу партнерів обсягами оборонних видатків та виходу з міжнародних домовленостей. Зокрема, сумніви європейців та партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні підігріваються непередбачуваністю США, торговельними конфліктами та радикальною риторикою. Це змушує регіональних гравців хеджувати ризики і шукати альтернативні формати захисту, які не залежатимуть від політичної кон'юнктури у Вашингтоні.
Чому це важливо
Цифри чітко показують, що епоха безумовного сприйняття Вашингтона як глобального стабілізатора добігає кінця, а західний блок втрачає внутрішню монолітність.
Для фінансових ринків і світової торгівлі це означає довгостроковий період турбулентності. Замість глобалізації та єдиних правил гри світ переходить до фрагментації, формування ситуативних регіональних альянсів та посилення торговельних бар'єрів. Водночас зростання підтримки оборонних бюджетів у Європі вказує на те, що країни готуються самостійно захищати власні інтереси. На практиці це неминуче призведе до перерозподілу державних видатків, урізання соціальних програм та суттєвого зростання податкового тиску на бізнес для фінансування військово-промислових комплексів.
