Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики подав на реєстрацію проєкт закону «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям». Документ пропонує запровадити нові інструменти залучення капіталу в українську економіку шляхом перенесення частини кредитних ризиків на інвесторів. Про це повідомляє Telegram-канал голови комітету Данила Гетманцева.
Механіка нових інструментів
Заявлена мета законодавчої ініціативи полягає у зниженні ризиків банківського кредитування та вивільненні додаткових фінансових ресурсів. Законопроєкт, розроблений спільно з оновленим складом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР), базується на двох ключових механізмах:
- Сек’юритизація: фінансова процедура, під час якої звичайні кредити перетворюються на цінні папери. Їх згодом продають інвесторам, які беруть на себе частину ризику у разі неповернення боргу.
- Облігації з покриттям: інструмент, що дозволяє банкам залучати додаткові гроші через емісію боргових паперів, де гарантією (забезпеченням) виступає чітко визначений пул банківських активів.
За розрахунками ініціаторів, такі інструменти мають спростити для банків процес видачі позик, а інвесторам — надати нові канали для вкладення капіталу. Зокрема, йдеться про розширення можливостей для фінансування програм будівництва доступного житла, оскільки цей напрямок об'єктивно потребує «довгих» та відносно дешевих фінансових ресурсів.
Очікування та попередні заяви
Голова профільного комітету Данило Гетманцев охарактеризував появу документа як «надважливий етап запуску фондового ринку». Варто зазначити, що реєстрація законопроєкту є формальним продовженням лютневих заяв очільника НКЦПФР Олексія Семенюка. Тоді він анонсував наміри комісії домогтися ухвалення закону про сек’юритизацію протягом поточного року, щоб забезпечити запуск компаній спеціального призначення (SPV) та випуск забезпечених активами цінних паперів.
Як це працює
Як свідчать оприлюднені концепції НКЦПФР, український законопроєкт розроблявся з огляду на європейські директиви, зокрема вимоги Регламенту ЄС № 2017/2402 щодо загальних правил сек'юритизації та європейського інфраструктурного регламенту (EMIR). Класична західна модель працює так: банк видає кредит, далі продає цей борг створеній компанії спеціального призначення (SPV), яка емітує під кредити цінні папери та реалізує їх на фондовому ринку.
Наприклад, у Європі загальна вартість цінних паперів, забезпечених лише іпотечними активами, історично вимірюється трильйонами євро. Однак, щоб механізм запрацював в Україні, закон повинен унормувати діяльність так званих торгових репозиторіїв (баз даних, де фіксуються угоди) і юридично захистити спеціалізованих емітентів від ризиків неконтрольованого банкрутства до моменту повного розрахунку з інвесторами.
