Повномасштабні бойові дії завдали серйозного удару по економіці країни та фінансовому добробуту громадян. Незважаючи на адаптацію бізнесу та підтримку західних партнерів, рівень життя населення продовжує знижуватися. Директорка Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Елла Лібанова констатує, що економічні наслідки війни, включаючи зростання безробіття та демографічні зміни, докорінно трансформують ринок праці та соціальну сферу, пише Visitukraine.
Який відсоток перебуває за межею бідності?
До початку повномасштабного вторгнення, навіть у кризовий період пандемії COVID-19, рівень бідності в країні тримався на позначці 22−23%. Сьогодні ж цей показник різко зріс і сягає вже близько 30%.
Стрімке падіння доходів населення могло б призвести до ще тяжчих наслідків, якби не безпрецедентні фінансові вливання з боку міжнародних партнерів.
За словами Лібанової, саме зовнішня підтримка утримує українську економіку на плаву. Експерт підкреслює, що без системної фінансової допомоги від Європи ситуація була б критичною, і держава не змогла б виконувати свої базові зобов'язання.
Рівень безробіття
Хоча частина підприємств адаптувалася до військових реалій, у країні закріплюється проблема так званого стагнаційного безробіття — ситуації, коли громадяни не можуть знайти підходяще місце роботи протягом тривалого часу.
Найбільші труднощі відчувають вразливі групи населення. Сучасний ринок праці швидко змінюється, проте далеко не всі українці готові або мають можливість пройти перекваліфікацію під нові запити роботодавців. За оцінками Інституту демографії, в країні сформувався величезний потенційний резерв робочої сили — близько 1 мільйона осіб. У цю цифру входять люди, які припинили пошуки роботи через різні об'єктивні обставини або суб'єктивне небажання.
Парадоксально, але на тлі високого безробіття серед одних груп населення, в інших секторах український бізнес вже сьогодні відчуває гостру нестачу фахівців. Прогнозується, що в період післявоєнного відновлення цей кадровий голод тільки посилиться.
Для заповнення нестачі робочої сили Україні доведеться залучати кадри з-за кордону. Очікується, що після війни на вітчизняний ринок праці хлинуть дві основні категорії іноземців: трудові мігранти з найбідніших країн світу для виконання некваліфікованої або фізично важкої роботи, а також висококваліфіковані інженери, необхідні для масштабного відновлення зруйнованої інфраструктури та запуску складних виробництв.
Підвищення пенсійного віку
Масштабні демографічні зрушення та трансформація економіки призведуть до того, що в Україні фактично зростатиме пенсійний вік. Йдеться не лише про можливі зміни в законодавстві, а й про реальну необхідність людей залишатися економічно активними набагато довше.
На ринку праці неухильно зростатиме попит на досвід і кваліфікацію старших фахівців. Елла Лібанова зазначає, що суспільство рухається до моделі, де тривалість трудового життя істотно збільшиться.
На її думку, у майбутньому українці працюватимуть щонайменше до 70 років, а в деяких випадках межі активної діяльності можуть розширитися й до 90 років.
