Центральні банки обирають різні шляхи щодо золота у 2026 році. У той час як такі країни, як Польща, Узбекистан та Китай, збільшують свої резерви, інші, включаючи росію та Туреччину, продають золото, щоб впоратися з економічним тиском. Розкол підкреслює подвійну роль золота як геополітичного хеджування та джерела ліквідності. Про це повідомляє Visualcapitalist.
Польща лідирує у світових закупівлях золота у 2026 році
Польща лідирує у світовому накопиченні золота у 2026 році, додавши понад 20 тонн, більше, ніж будь-який інший центральний банк з початку року. Ця покупка є частиною ширшого багаторічного плану щодо досягнення 700 тонн, що відображає підвищені занепокоєння щодо безпеки на східному фланзі НАТО.
Узбекистан та Казахстан йдуть слідом, продовжуючи стабільну тенденцію накопичення золота серед економік Центральної Азії.
Диверсифікація від доларових резервів
Заморожування активів російського центрального банку на суму близько 300 мільярдів доларів у 2022 році стало поворотним моментом для глобального управління резервами.
У відповідь на це такі країни, як Китай та кілька країн Центральної Азії, прискорили закупівлі золота, розглядаючи злитки як резервний актив, що знаходиться поза межами досяжності іноземних урядів.
На відміну від валютних резервів, золото не підпадає під іноземну юрисдикцію, що робить його привабливим у фрагментованому геополітичному ландшафті. Менші покупці, такі як Камбоджа та Сербія, також поступово збільшують свої запаси.
Чому росія та Туреччина продають золото
З іншого боку, росія та Туреччина є найбільшими чистими продавцями золота у 2026 році.
Продажі золота росією вказують на зростання фінансового навантаження, оскільки витрати воєнного часу та санкції тиснуть на державні фінанси.
Тим часом, скорочення в Туреччині зумовлене внутрішньою політикою, включаючи зусилля щодо стабілізації ліри та управління місцевим попитом на золото.
