Новий виток зростання цін на енергоносії завдасть європейському промисловому сектору вдвічі меншої шкоди порівняно з кризою дворічної давності. Про це повідомляє Goldman Sachs.
Масштаб впливу та прогнози
За оцінками аналітиків, поточне подорожчання нафти та газу призведе до зниження обсягів промислового виробництва в єврозоні орієнтовно на 2% до кінця 2027 року. Хоча в другій половині поточного року показники можуть продемонструвати від'ємну динаміку, експерти очікують повернення до стабільного зростання вже у 2027-му. Загалом цей ціновий шок буде меншим за обсягами та коротшим за тривалістю. Ці втрати є значно поміркованішими на тлі подій 2022−2023 років, коли енергетична криза спричинила скорочення виробництва на 4%. Тодішні потрясіння також змусили Європу розпочати процес відмови від російського трубопровідного газу, і ця дистанція зберігається досі.
Зміна характеру кризи
Головна відмінність поточної ситуації полягає в природі самого цінового стрибка. Попередня криза була зумовлена різким скороченням постачання газу та завдала точкового, але нищівного удару по вузькому колу найбільш енергоємних підприємств. Натомість нинішнє загострення пов'язане насамперед із пропозицією нафти. Через це економічний тиск розподіляється ширше та рівномірніше по всьому промисловому спектру, не паралізуючи окремі галузі.
Глобальний вимір та конкурентоспроможність
У 2022 році епіцентром енергетичного шторму була саме Європа. Це призвело до різкого послаблення позицій європейського енергоємного бізнесу на світовій арені, особливо на тлі посилення імпортного тиску з боку Китаю. Сьогоднішнє зростання вартості енергоресурсів має глобальний масштаб: азійські ринки зазнають аналогічного, а подекуди й сильнішого впливу. Відповідно, європейські заводи опинилися в рівніших умовах із ключовими конкурентами та виглядають значно менш вразливими до втрати ринкових часток.
