У березні президент США Дональд Трамп придбав боргові цінні папери на загальну суму щонайменше 51 мільйон доларів, диверсифікувавши свій портфель за рахунок державних активів та корпоративного сектору. Про це повідомляє Reuters.
Масштаб інвестицій та звітність
Минулого місяця було здійснено 175 фінансових операцій. Згідно з деклараціями, оприлюдненими Управлінням урядової етики США (Office of Government Ethics), точна вартість кожної угоди не розкривається — доступні лише цінові діапазони. Максимальна сукупна вартість придбаних активів у всіх категоріях становить близько 161 мільйона доларів.
Фокус на муніципальні та державні папери
Основну частину нових активів склали муніципальні облігації. До цього переліку увійшли боргові папери, випущені штатами, округами, шкільними округами, а також структурами, пов'язаними з державними агентствами та державно-приватними партнерствами.
Із 26 найбільших транзакцій, кожна з яких оцінюється в діапазоні від 1 до 5 мільйонів доларів, переважна більшість припала саме на муніципальні облігації та казначейські цінні папери США.
Корпоративний сектор та біржові фонди
Окрім державного боргу, інвестиції охопили корпоративні пропозиції у сферах енергетики, технологій, охорони здоров'я та фінансових послуг. Серед найбільших транзакцій зафіксовано купівлю паперів компаній Weyerhaeuser та General Motors.
Загалом були придбані облігації таких емітентів: Constellation Energy, Occidental Petroleum, Broadcom, Nvidia, Meta Platforms, Microsoft, Boeing, а також провідних банків Волл-стріт — Citigroup, Goldman Sachs і JPMorgan Chase. Додатково кошти було спрямовано у біржовий фонд (ETF), що відстежує індекс високодохідних облігацій (цінних паперів із вищим рівнем ризику та вищою потенційною прибутковістю).
Історичний бекграунд та стратегія диверсифікації
З моменту повернення до Білого дому у 2025 році американський лідер послідовно нарощує позиції у боргових інструментах. Аналітики Oxford Economics розцінюють такий підхід як обережну диверсифікацію капіталу, що дозволяє знизити загальний ризик портфеля шляхом купівлі високоякісних активів із фіксованою дохідністю.
Водночас ця інвестиційна активність залишається в полі зору експертів з питань етики. На відміну від традиційної практики, коли американські президенти переводили активи у так званий «сліпий траст» (blind trust), чинний глава держави зберіг контроль над інвестиціями, хоча офіційні представники адміністрації зазначають, що паперами керує незалежна фінансова установа. Колишній головний юрист з питань етики адміністрації Джорджа Буша-молодшого Річард Пейнтер підкреслює, що ринкова вартість подібних активів має пряму кореляцію з монетарною політикою: у разі зниження відсоткових ставок Федеральною резервною системою (ФРС) ціна облігацій автоматично зросте.
