У 2025 році українські роботодавці оформили 9 582 дозволи на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства, тоді як 3 310 таких документів було анульовано. Таким чином, реальний приріст становив 6 272 трудових мігранти. Цей обсяг покриває лише мізерні 0,14% від загальної потреби ринку, який наразі гостро потребує залучення близько 4,5 млн працівників. Про це агентству «Інтерфакс-Україна» повідомило поінформоване джерело в Кабінеті Міністрів.
► Читайте «Мінфін» в Instagram: головні новини про інвестиції та фінанси
Невелику присутність іноземної робочої сили в країні підтверджують і офіційні дані Державної служби зайнятості. Для порівняння: до 2022 року в Україні щорічно видавали приблизно 21 тис. дозволів на роботу для іноземців. Попри певне відновлення показників (з 4 720 дозволів у 2024 році до 7 483 у 2025-му), нинішня активність усе одно залишається удвічі нижчою за довоєнний рівень.
Своєю чергою Державна міграційна служба дає дещо ширшу статистику: наприкінці 2025 року на обліку перебувало 47 684 іноземці з посвідками на тимчасове проживання, з яких 8 440 осіб отримали цей статус вперше за рік.
Причини слабкого припливу кадрів
Головною причиною слабкого припливу кадрів з-за кордону залишається складна дозвільна система. Окрім контракту з роботодавцем, потенційним працівникам доводиться проходити багаторівневі перевірки СБУ, долати візові бар'єри та бюрократію з оформленням посвідок, через що до країни доїжджає лише частина охочих.
На тлі посилення кадрової кризи співрозмовник агентства наголошує на необхідності реформування законодавства.
«Україні потрібна нова міграційна політика на кшталт моделей Канади, Австралії чи Ізраїлю. Це дозволить прибрати спекуляції та забезпечити бізнес робочими руками», — заявив він.
Водночас джерело зазначає, що стратегічним пріоритетом має залишатися збереження внутрішнього потенціалу — повернення українських біженців з ЄС та стримування подальшої еміграції.
Лише після оцінки внутрішнього ресурсу держава повинна залучати іноземців під конкретні проєкти, встановивши жорсткі правила для роботодавців та посиливши контроль з боку Держпраці.
Нагадаємо
«Мінфін» писав, що Кабінет Міністрів запускає експериментальний проєкт довгострокового прогнозування потреб у фахівцях та робітничих кадрах. Замість оперативного розв'язання проблеми поточного жорсткого дефіциту працівників, держава декларує перехід до системного планування освітнього замовлення на десять років уперед.
