Український ринок іпотечного кредитування продемонстрував помітне зростання наприкінці 2025 року. У листопаді банки видали 743 кредити на загальну суму 1,5 мільярда гривень. Це на 25,7% більше за кількістю угод, ніж у листопаді попереднього року, коли було оформлено 591 позику. Однак загальна картина за рік свідчить про спад активності та критичну диспропорцію у розвитку регіонів. Про це повідомляє голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев, посилаючись на опитування НБУ.
Первинний ринок виходить у лідери
Основним рушієм зростання став первинний ринок нерухомості (новобудови). У листопаді 2025 року українці оформили 434 кредити на суму 910 мільйонів гривень для купівлі житла від забудовника, що значно перевищує показник минулого року (307 угод).
На вторинному ринку ситуація скромніша — 309 іпотек на суму 614 мільйонів гривень.
Вартість позик дещо зросла порівняно з минулим роком:
- Ефективна ставка на «первинці» становить 8,14% річних (було 7,93%).
- На «вторинці» — 9,42% (було 8,60%).
Позитивним сигналом для банківської системи стало суттєве покращення платіжної дисципліни: частка непрацюючих кредитів (NPL) знизилася до 11% порівняно з 17,4% роком раніше.
Київ будується, прифронтові регіони — стоять
Попри листопадівський сплеск, загальні результати за 11 місяців 2025 року показують охолодження ринку. За цей період було видано 7330 іпотек на 13,7 млрд грн, що на 1098 угод менше, ніж за аналогічний період 2024 року.
Найбільш тривожною тенденцією є географічний розрив. Левова частка кредитів припадає на столицю та область. Статистика за листопад 2025 року яскраво ілюструє цю прірву:
- Київська область: 239 кредитів (рік тому — 209).
- Київ: 148 кредитів (рік тому — 94).
- Львівська область: 51 кредит (рік тому — 36).
Водночас у прифронтових областях кредитування майже зупинилося:
- Кіровоградська область: 6 кредитів.
- Запорізька область: 4 кредити.
- Миколаївська область: 3 кредити.
Загалом за 11 місяців розрив між столицею (разом з областю) та прифронтовими територіями сягнув 4,5 раза (3958 проти 868 угод). Наприклад, у Харківській області за майже весь рік оформили лише 57 договорів, а на Миколаївщині — 27.
«Це критично мало, враховуючи величезний запит на житло серед ВПО та мешканців пошкоджених будинків», — зазначив Данило Гетманцев.
